Estabilidad oxidativa del aceite de soja conteniendo aceite de rosa e irradiado con UV y rayos X

The effects of UV radiation and X-ray on the oxidative stability of soybean oil were investigated. Also, rose oil was incorporated into soybean oil and its antioxidant activity was compared with that of α-tocopherol during accelerated storage. Treating the samples with radiation (UV and X-ray) stimulated the oxidation process in soybean oil in comparison with samples that did not receive radiation. X-rayed samples had significantly higher amounts of oxidation products than UV irradiated samples. The X-ray caused more oxidation in the samples due to its higher energy content. Also, the antioxidant activity of rose oil was comparable with that of α-tocopherol.Se investigaron los efectos de la radiación UV y los rayos X sobre la estabilidad oxidativa del aceite de soja. Además, el aceite de rosa se incorporó al aceite de soja y su actividad antioxidante se comparó con la del α-tocoferol durante el almacenamiento acelerado. El tratamiento de las muestras con radiación (UV y rayos X) fomentó el proceso de oxidación del aceite de soja en comparación con las muestras que no recibieron radiación. Las muestras con rayos X tenían cantidades significativamente más altas de productos de oxidación que las muestras irradiadas con UV. Los rayos X causaron más oxidación en las muestras debido a su mayor contenido de energía. Además, la actividad antioxidante del aceite de rosa fue comparable con la del α-tocoferol

ПОРУШЕННЯ ВМІСТУ ВІТАМІНІВ ГРУПИ В ПРИ ДИСБІОЗІ КИШЕЧНИКА У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ ТА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2-ГО ТИПУ

Summary. Intestinal dysbiosis (DB) often occurs in diseases of the digestive tract, in particular in chronic pancreatitis (CP). Clinical manifestation of CP combined with diabetes mellitus (DM) is complicated by indigestion syndrome, hypo- and avitaminosis, dysproteinemia, intoxication. The aim of the study – to determine the features of B vitamins in patients with CP and DM type 2 in the presence of colon dysbiosis (CDB). Material and Methods. 82 patients with CP and DM type 2 were examined. All examined patients underwent general clinical studies, feces for dysbiosis, as well as determining the level of vitamin B1, B6, B9, B12 in the blood serum. Results and Discussion. It was found that 51.2 % of patients with CP and DM have dysbiosis stage III. In patients with CP and DM type 2 were found a decrease the level of vitamin B9, B12 by 3.9-2.8 times and vitamin B6, B1 by 2.6 – 2.0 times (p<0.01) compared with the control group. A strong direct relationship was found between the CDB stage III and the levels of all B vitamins, examined by us. Thus, with the progression of the severity of CDB in patients with CP and DM type 2, determined a decrease of the level of B vitamins with minimal deviation from the control group in CDB of stage I and maximum deviations – in CDB stage III. Conclusions. All patients with CP and DM type 2 were diagnosed a CDB, and more often it was stage III and II (51.2 % and 31.7 % of those examined, respectively). In patients with CP and DM type 2 were found a decrease in the levels of vitamins B1, B6, B9, B12, which directly depend on the severity of CDB in these patients.РЕЗЮМЕ. Дисбиоз кишечника часто возникает при заболеваниях пищеварительного тракта, в частности при хроническом панкреатите. Клиника ХП с сопутствующим ДК осложняется синдромом нарушения пищеварения, гипо- и авитаминозом, диспротеинемией, интоксикацией. Цель исследования – определить особенности обеспечения витаминами группы В больных ХП и сахарным диабетом (СД) 2-го типа при наличии дисбиоза толстой кишки (ТК). Материал и методы. Обследовано 82 больных ХП и СД 2-го типа. Всем обследованным пациентам проведены общеклинические исследования, анализ кала на дисбиоз, а также определение уровня витаминов В1, В6, В9, В12 в сыворотке крови. Результаты. Установлено, что 51,2 % больных ХП и СД 2-го типа имеют дисбиоз IIІ степени. У больных ХП и СД 2-го типа выявлено снижение уровня витаминов В9, В12 в 3,9–2,8 раза и витаминов В6, В1 в 2,6–2,0 раза (р<0,01), по сравнению с показателем контрольной группы. Установлено сильную прямую зависимость между III ст. дисбиоза ТК и уровнями всех обследованных нами витаминов группы В. При прогрессировании выраженности дисбиоза ТК у больных ХП и СД 2-го типа установлено снижение уровня витаминов группы В с минимальным отклонением от показателей контрольной группы при дисбиозе ТК I ст. и максимальным отклонением – при дисбиозе ТК III ст. Выводы. У всех больных ХП и СД 2-го типа установлен дисбиоз ТК, причем, чаще это дисбиоз III и II степеней (у 51,2 % и 31,7 % обследованных соответственно). У больных ХП и СД 2-го типа выявлено снижение уровней витаминов В1, В6, В9, В12, которое прямо зависит от выраженности дисбиоза ТК у данных пациентов.РЕЗЮМЕ. Дисбіоз кишечника часто виникає при захворюваннях травного тракту, зокрема при хронічному панкреатиті. Клініка ХП із супутнім ДК ускладнюється синдромом порушення травлення, гіпо- й авітамінозом, диспротеїнемією, інтоксикацією. Мета – визначити особливості забезпечення вітамінами групи В хворих на ХП та цукровий діабет (ЦД) 2-го типу за наявності дисбіозу товстої кишки (ТК). Матеріал і методи. Обстежено 82 хворих на ХП та ЦД 2-го типу. Усім обстеженим пацієнтам проведено загальноклінічні дослідження, аналіз калу на дисбіоз, а також визначення рівнів вітамінів В1, В6, В9, В12 у сироватці крові. Результати. Встановлено, що 51,2 % хворих на ХП та ЦД 2-го типу мають дисбіоз IIІ ступеня. У хворих на ХП та ЦД 2-го типу виявлено зменшення рівня вітамінів В9, В12 у 3,9–2,8 раза та вітамінів В6, В1 у 2,6–2,0 рази (р<0,01), порівняно з показником контрольної групи. Встановлено сильну пряму залежність між ІІІ ступенем дисбіозу ТК та рівнями всіх вивчених нами вітамінів групи В. Отже, із прогресуванням вираженості дисбіозу ТК у хворих на ХП та ЦД 2-го типу встановлено зменшення рівня вітамінів групи В із мінімальним відхиленням від показників контрольної групи при дисбіозі ТК І ст. та максимальними відхиленнями – при дисбіозі ТК ІІІ ст. Висновки. У всіх хворих на ХП та ЦД 2-го типу встановлено дисбіоз ТК, причому частіше це дисбіоз ІІІ та ІІ ступенів (у 51,2 % та у 31,7 % обстежених відповідно). У хворих на ХП та ЦД 2-го типу виявлено зниження рівнів вітамінів В1, В6, В9, В12, що прямо залежать від вираженості дисбіозу ТК у даних пацієнтів

Psychometrics properties of the Iranian version of fertility quality of life tool: a cross- sectional study

Background: Clinical measurement of quality of life for assessing reproductive problems should be considered as a standard investigation at the initial and continuing medical consultations with infertile people. Objective: The purpose of this study was comprehensive testing the psychometric properties of the Iranian version of fertility quality of life (FertiQol) as its use could be considerable due to the prevalence of infertility in Iran and the importance of evaluation of QoL in patients with infertility. Method and material: This was a psychometric properties study of 300 women referred to infertility clinic, Hormozgan, Iran. After linguistic validation of the Iranian version of MPCOSQ, a semi-structured interview was conducted to assess face validity. Consequently exploratory factor analysis (EFA) and confirmatory factor analysis (CFA) were performed to indicate the scale constructs. Discriminant validity was assessed using the known groups comparison. Convergent validity was evaluated by assessing the correlation between similar content on the 12-Item Short Form Health Survey, Hospital Anxiety and Depression Scale and FertiQol. In addition, reliability analysis was carried out with internal consistency. Results: The reliability of the Iranian version of the FertiQol questionnaire was satisfactory in all dimensions (Cronbach’s alpha ranging from 0.77 to 0.83 ). Six factors (emotional, mind/body, relational, social, environmental and tolerability) were extracted from the results of EFA with factor loading of the more than 0.3. Discrimination validity showed that FertiQol can differentiate between female patients with differing duration of infertility and number of children; this indicates favorable discrimination validity. Moreover, the results of convergent validity showed a favorable correlation between the related dimensions of 12-Item Short Form Health Survey (correlation ranging from 0.43 to 0.68 ), Hospital Anxiety and Depression Scale(correlation ranging from 0.47 to 0.52 ) and FertiQol. Conclusion: The Iranian version of FertiQol is valid and reliable for assessing infertility problems and the effects of treatment on quality of life of infertile patients referred for diagnosis and treatment at an Iranian infertility clinic. The clinical use of this measure is recommended for Iranian infertility clinics

Knowledge co-production with traditional herders on cattle grazing behaviour for better management of species-rich grasslands

The research gap between rangeland/livestock science and conservation biology/vegetation ecology has led to a lack of evidence needed for grazing-related conservation management. Connecting scientific understanding with traditional ecological knowledge of local livestock keepers could help bridge this research and knowledge gap. We studied the grazing behaviour (plant selection and avoidance) of beef cattle (c. 33,000 bites) on species-rich lowland pastures in Central Europe and traditional herding practices. We also did >450 outdoor interviews with traditional herders about livestock behaviour, herders' decisions to modify grazing behaviour and effects of modified grazing on pasture vegetation. We found that cattle grazing on species-rich pastures displayed at least 10 different behavioural elements as they encountered 117 forage species from highly desired to rejected. The small discrimination error suggests that cattle recognize all listed plants ‘by species’. We also found that herders had broad knowledge of grazing desire and they consciously aimed to modify desire by slowing, stopping or redirecting the herd. Modifications were aimed at increasing grazing intensity in less-desired patches and decreasing grazing selectivity in heterogenous swards. Synthesis and applications. The traditional herd management practices presented here have significant conservation benefits, such as avoiding under- and overgrazing, and targeted removal of pasture weeds, litter and encroaching bushes, tall competitive plants and invasive species. We argue that knowledge co-production with traditional herders who belong to another knowledge system could help connect isolated scientific disciplines especially if ecologists and rangeland scientists work closely with traditional herders, co-designing research projects and working together in data collection, analysis and interpretation. Stronger links between these disciplines could help develop evidence-based, specific conservation management practices while herders could contribute with their practical experiences and with real-world testing of new management techniques.Fil: Molnár, Zsolt. Institute of Ecology and Botany; HungríaFil: Kelemen, András. Institute of Ecology and Botany; HungríaFil: Kun, Róbert. Szent István University. Department of Nature Conservation and Landscape Ecology; HungríaFil: Máté, János. Cattle Herder, Tatárszentgyörgy; HungríaFil: Sáfián, László. Cattle Herder, Tatárszentgyörgy; HungríaFil: Provenza, Fred. University of Utah; Estados UnidosFil: Díaz, Sandra Myrna. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas. Centro Científico Tecnológico Conicet - Córdoba. Instituto Multidisciplinario de Biología Vegetal. Universidad Nacional de Córdoba. Facultad de Ciencias Exactas Físicas y Naturales. Instituto Multidisciplinario de Biología Vegetal; ArgentinaFil: Barani, Hossein. Gorgan University of Agricultural Sciences and Natural Resources; IránFil: Biró, Marianna. GINOP Sustainable Ecosystems Group; HungríaFil: Máté, András. Dorcadion Kft; HungríaFil: Vadász, Csaba. Kiskunság National Park; Hungrí

ЗМІНИ ТРОФОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ ТА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

The pancreas (P) produces more than 20 digestive enzymes per day. In diseases of the pancreas, this functional activity is reduced, resulting in digestive disorders with the development of trophological insufficiency. The aim – to determine the features of trophological status in patients with chronic pancreatitis (CP) and diabetes mellitus (DM) types 1 and 2. Material and Methods. 126 patients with CP and diabetes were examined. Patients with CP were divided into 2 groups: the first group included 62 patients with type 1 diabetes, and the second group consisted of 64 patients with type 2 diabetes. All examined patients underwent general clinical studies, as well as bioimpedancemetry. Results and Discussion. Among patients of group I, there is a prevalation of patients with normal body weight and body weight deficit (42.0 % and 29.0 % – p <0.01), while among patients with CP and type 2 diabetes – obese people of the first degree and overweight (31.2 % (p <0.01) and 28.1 % (p <0.05)). Group I patients had a deficiency of muscle and bone mass, as well as a lack of fluid in the body, while patients of group II were diagnosed with a pronounced accumulation of fat in the body and a decrease in muscle mass, as well as fluid overload. Conclusions. Anthropometric studies indicate a predominance of patients with weight loss and normal weight in the group of patients with CP and type 1 diabetes, while among patients with CP and type 2 diabetes is dominated by obese I degree and overweight. In patients with CP and diabetes mellitus type 1 study of body composition indicates a deficiency of muscle and bone mass, as well as a relative decrease in fluid content, while in patients of group II (combination of CP and type 2 diabetes) was diagnosed with an increase in fat mass and fluid component tendencies to decrease muscle mass.Поджелудочная железа (ПЖ) продуцирует более 20 пищеварительных ферментов в сутки. При заболеваниях ПЖ эта функциональная активность снижается, в результате чего происходит нарушение пищеварения с развитием трофологической недостаточности. Цель – изучить особенности трофологического статуса у больных хроническим панкреатитом (ХП) и сахарным диабетом (СД) 1-го и 2-го типов. Материал и методы. Обследовано 126 больных ХП и СД. Больных ХП поделили на 2 группы: в I группу вошли 62 больных СД 1-го типа, а II группу составили 64 пациента с СД 2-го типа. Всем обследованным пациентам проведены общеклинические исследования, а также биоимпедансометрия. Результаты. Среди больных I группы преобладали пациенты с нормальной массой тела и дефицитом массы тела (42,0 % и 29,0 %; р<0,01), тогда как среди пациентов с ХП и СД 2-го типа – лица с ожирением I ст. и избыточной массой тела (31,2 % (р<0,01) и 28,1 % (р<0,05)). У больных I группы установлены дефицит мышечной и костной массы, а также нехватка содержания жидкости в организме, тогда как у больных II группы диагностировано выраженное накопление жировой массы в организме и снижение мышечной массы, а также перегрузка организма содержанием жидкости. Выводы. Антропометрическое исследование указывает на преобладание пациентов с дефицитом массы тела и нормальным весом в группе больных ХП и СД 1-го типа, тогда как среди больных ХП и СД 2-го типа преобладают лица с ожирением I степени и избыточным весом. У больных ХП и СД 1-го типа исследования состава тела указывают на дефицит мышечной и костной массы, а также относительное уменьшение содержания жидкости, тогда как у больных II группы (сочетание ХП и СД 2-го типа) диагностировано увеличение жировой массы и жидкостного компонента при тенденции к уменьшению мышечной массы.Підшлункова залоза (ПЗ) виробляє більш ніж 20 травних ферментів за добу. При захворюваннях ПЗ ця функціональна активність знижується, внаслідок чого відбувається порушення травлення з розвитком трофологічної недостатності. Мета – визначити особливості трофологічного статусу у хворих на хронічний панкреатит (ХП) та цукровий діабет (ЦД) 1-го та 2-го типів. Матеріал і методи. Обстежено 126 хворих на ХП та ЦД. Хворих на ХП поділено на 2 групи: в І групу увійшли 62 хворих на ЦД 1-го типу, а ІІ групу склали 64 пацієнти з ЦД 2-го типу. Усім обстеженим пацієнтам проведені загальноклінічні дослідження, а також біоімпедансометрія. Результати. Серед хворих І групи переважали пацієнти з нормальною вагою тіла та дефіцитом маси тіла (42,0 % та 29,0 %; р<0,01), тоді як серед пацієнтів з ХП та ЦД 2-го типу – особи з ожирінням І ст. та надмірною вагою тіла (31,2 % (р<0,01) та 28,1 % (р<0,05)). У хворих І групи встановлено дефіцит м’язової та кісткової маси, а також нестачу вмісту рідини в організмі, тоді як у хворих ІІ групи діагностовано виражене накопичення жирової маси в організмі та зниження м’язової маси, а також перевантаження організму вмістом рідини. Висновки. Антропометричне дослідження вказує на переважання пацієнтів з дефіцитом маси тіла та нормальною вагою у групі хворих на ХП та ЦД 1-го типу, тоді як серед хворих на ХП та ЦД 2-го типу переважають особи з ожирінням І ступеня та надмірною вагою. У хворих на ХП та ЦД 1-го типу дослідження складу тіла вказує на дефіцит м’язової та кісткової маси, а також відносне зменшення вмісту рідини, тоді як у хворих ІІ групи (поєднання ХП та ЦД 2-го типу) діагностовано збільшення жирової маси та рідинного компонента при тенденції до зменшення м’язової маси

What has finite element analysis taught us about diabetic foot disease and its management?:a systematic review

Over the past two decades finite element (FE) analysis has become a popular tool for researchers seeking to simulate the biomechanics of the healthy and diabetic foot. The primary aims of these simulations have been to improve our understanding of the foot's complicated mechanical loading in health and disease and to inform interventions designed to prevent plantar ulceration, a major complication of diabetes. This article provides a systematic review and summary of the findings from FE analysis-based computational simulations of the diabetic foot.A systematic literature search was carried out and 31 relevant articles were identified covering three primary themes: methodological aspects relevant to modelling the diabetic foot; investigations of the pathomechanics of the diabetic foot; and simulation-based design of interventions to reduce ulceration risk.Methodological studies illustrated appropriate use of FE analysis for simulation of foot mechanics, incorporating nonlinear tissue mechanics, contact and rigid body movements. FE studies of pathomechanics have provided estimates of internal soft tissue stresses, and suggest that such stresses may often be considerably larger than those measured at the plantar surface and are proportionally greater in the diabetic foot compared to controls. FE analysis allowed evaluation of insole performance and development of new insole designs, footwear and corrective surgery to effectively provide intervention strategies. The technique also presents the opportunity to simulate the effect of changes associated with the diabetic foot on non-mechanical factors such as blood supply to local tissues.While significant advancement in diabetic foot research has been made possible by the use of FE analysis, translational utility of this powerful tool for routine clinical care at the patient level requires adoption of cost-effective (both in terms of labour and computation) and reliable approaches with clear clinical validity for decision making

Generation of subject-specific, dynamic, multisegment ankle and foot models to improve orthotic design: a feasibility study

ABSTRACT: BACKGROUND: Currently, custom foot and ankle orthosis prescription and design tend to be based on traditional techniques, which can result in devices which vary greatly between clinicians and repeat prescription. The use of computational models of the foot may give further insight in the biomechanical effects of these devices and allow a more standardised approach to be taken to their design, however due to the complexity of the foot the models must be highly detailed and dynamic. METHODS: Functional and anatomical datasets will be collected in a multicentre study from 10 healthy participants and 15 patients requiring orthotic devices. The patient group will include individuals with metarsalgia, flexible flat foot and drop foot. Each participant will undergo a clinical foot function assessment, 3D surface scans of the foot under different loading conditions, and detailed gait analysis including kinematic, kinetic, muscle activity and plantar pressure measurements in both barefoot and shod conditions. Following this each participant will undergo computed tomography (CT) imaging of their foot and ankle under a range of loads and positions while plantar pressures are recorded. A further subgroup of participants will undergo magnetic resonance imaging (MRI) of the foot and ankle. Imaging data will be segmented to derive the size of bones and orientation of the joint axes. Insertion points of muscles and ligaments will be determined from the MRI and CT-scans and soft tissue material properties computed from the loaded CT data in combination with the plantar pressure measurements. Gait analysis data will be used to drive the models and in combination with the 3D surface scans for scaling purposes. Predicted plantar pressures and muscle activation patterns predicted from the models will be compared to determine the validity of the models. DISCUSSION: This protocol will lead to the generation of unique datasets which will be used to develop linked inverse dynamic and forward dynamic biomechanical foot models. These models may be beneficial in predicting the effect of and thus improving the efficacy of orthotic devices for the foot and ankle

Endocrinologic, neurologic, and visual morbidity after treatment for craniopharyngioma

Craniopharyngiomas are locally aggressive tumors which typically are focused in the sellar and suprasellar region near a number of critical neural and vascular structures mediating endocrinologic, behavioral, and visual functions. The present study aims to summarize and compare the published literature regarding morbidity resulting from treatment of craniopharyngioma. We performed a comprehensive search of the published English language literature to identify studies publishing outcome data of patients undergoing surgery for craniopharyngioma. Comparisons of the rates of endocrine, vascular, neurological, and visual complications were performed using Pearson’s chi-squared test, and covariates of interest were fitted into a multivariate logistic regression model. In our data set, 540 patients underwent surgical resection of their tumor. 138 patients received biopsy alone followed by some form of radiotherapy. Mean overall follow-up for all patients in these studies was 54 ± 1.8 months. The overall rate of new endocrinopathy for all patients undergoing surgical resection of their mass was 37% (95% CI = 33–41). Patients receiving GTR had over 2.5 times the rate of developing at least one endocrinopathy compared to patients receiving STR alone or STR + XRT (52 vs. 19 vs. 20%, χ2P < 0.00001). On multivariate analysis, GTR conferred a significant increase in the risk of endocrinopathy compared to STR + XRT (OR = 3.45, 95% CI = 2.05–5.81, P < 0.00001), after controlling for study size and the presence of significant hypothalamic involvement. There was a statistical trend towards worse visual outcomes in patients receiving XRT after STR compared to GTR or STR alone (GTR = 3.5% vs. STR 2.1% vs. STR + XRT 6.4%, P = 0.11). Given the difficulty in obtaining class 1 data regarding the treatment of this tumor, this study can serve as an estimate of expected outcomes for these patients, and guide decision making until these data are available